Семінар Іноземні компанії 2026

Блок 1. Міжнародне структурування в Post-BEPS реальність: чому структура має бути «податковою, банківською і регуляторною» одночасно

– Глобальний зсув: банки й податкові працюють в одному треку (AML/KYC ↔ податковий контроль), банківський комплаєнс як напівфіскальна функція

– Substance як нова «валюта довіри» (ключ і до податків, і до банку): що саме вважається реальним змістом (керування, люди, функції, ризики, рішення).

– Anti-abuse: PPT/MLI/GAAR — як мислить контролюючий орган, коли бачить «податкову економію» («коли податкова вигода — це не бізнес-мета»).

– Автоматичні обміни (CRS тощо): чому «конфіденційність» тепер – це про правильний комплаєнс, а не про «невидимість» (структура має витримувати питання «хто власник / хто контролює / звідки гроші»).

Блок 2. Україна як «центр управління ризиком» для бенефіціара-резидента

– Логіка українських антиофшорних правил (на рівні резидентства бенефіціара): де виникають звітність/контроль/докази.

– CRS-ефект: що реально розкривається в даних і прилітає до податкової і як це корелює з вашими деклараціями/структурою.

– Взаємодія «власник → українська та іноземна компанія → кошти й податки»: де найбільший ризик «невірного треку грошей».

Блок 3. «Три країни в одному кейсі»: інкорпорація ≠ місце бізнесу ≠ резидентство бенефіціара

1. Ролі юрисдикцій:

– Країна інкорпорації структури: корпоративний «скелет» і базові податки;
– Країна джерела доходу: PE/WHT/локальні вимоги до контрактів/ліцензій/ПДВ;
– Україна: резидентство КБВ, звітність, пояснювальна база для банків.

2. Постійне представництво як класичний «вистріл у ногу»: типові тригери в продажах/сервісах/управлінні.

Блок 4. ЄС-блок: правила, які вже формують практику, і готують до євроінтеграції

– AML/реєстри бенефіціарів: тренд на прозорість і міждержавну взаємодію.
– DAC-логіка (особливо DAC6): логіка “hallmarks” і чому транскордонні конструкції можуть ставати об’єктом розкриття.

– ATAD: CFC-підхід ЄС, interest limitation, hybrid mismatches, GAAR – як «погода», яку не можна ігнорувати.

– Anti-shell/ATAD3 як ідеологія: чому “порожні” компанії стають системною мішенню.
– ATAD 3 / shell risk як ідеологія: коли компанія без substance стає «видимою проблемою».

Блок 5. Конструктор міжнародної бізнес-структури: 4 базові моделі, які реально використовують

– Holding & Financing: навіщо, які non-tax причини, і де найчастіше «злами» (substance / beneficial ownership / PPT).

– Manufacturing / Distribution: як мислити ланцюгом вартості, де має бути прибуток, як не створити PE випадково, і чому бізнес-модель важливіша за прапор на статуті.

– IP / Intangibles: різниця між development vs exploitation, чому IP – улюблена зона контролю.
– Вбудована логіка Pillar 1 / Pillar 2 – кому реально болить, а кому поки – ні.

Блок 6. Документи й позиція захисту: як зробити структуру «audit-ready» і «bank-ready»

– «Папери, які вирішують»: що таке доказова база ділової мети/бенефіціарності/ сабстенсу.
– Постійне представництво: які тригери найчастіше спрацьовують у реальних операціях.

– ТЦУ-дисципліна як страховка (логіка master/local файлів, CbCR як тренд для груп).
– Банківський KYC-пакет: як мислить банк і як не довести комплаєнс до стану «нам простіше відмовити» (джерело коштів, економічний зміст, ланцюг власності, транзакційна логіка.)

Блок 7. Карта рішень + «що робити завтра зранку»

1. Decision-tree: як обирати юрисдикцію/модель під 5 цілей бенефіціара (активи, податки по ланцюгу, конфіденційність, bankability, source of funds).

2. Типові помилки: «компанія без функцій», «директор-номінал без змісту», «гроші без історії», «договір без реальності».

3. Roadmap на 30–60 днів:
– які дані зібрати,
– які ризики пріоритезувати,
– що можна вирішити самостійно,
– а що — тільки в індивідуальному проєктуванні (і чому це нормально).

Блок 8. Підсумкова QA-cесія

– відповіді на всі ваші питання