Семінар Податкове резидентство 2026

Блок 1. Принципи міжнародного оподаткування та практика
Тема 1. Що визначає податкові зобов’язання у міжнародному контексті
1. Три ключові чинники (алгоритм):
– статус податкового резидента;
– країна джерела доходу;
– наявність постійної бази/постійного представництва.

2. Як чинники взаємодіють: сценарії подвійного оподаткування та роль УПОД (угод про уникнення подвійного оподаткування).
3. Додаткові критерії визначення резидентства:
– доміциль (право народження чи вибору з наміром провести життя у країні)
– наявність житла (власного/орендованого) з довгостроковим доступом
– центр життєвих інтересів (особисті, економічні, соціальні)
– кількість днів перебування (?183 або кумулятивні тести)

Тема 2. Вибір оптимальної податкової резиденції та огляд пільгових режимів недоміцильного статусу
1. Огляд юрисдикцій з привабливими умовами для нових резидентів (non-dom та аналогічні режими).
2. Критерії практичної доцільності (податкове навантаження, доказовість ЦЖІ, доступність банківського комплаєнсу, CRS-ризики).
3. Приклади по країнам: Кіпр, Андорра, Португалія

Тема 3. Як визначається податкове резидентство у світі
1. Міжнародні підходи (Типові Конвенції ОЕСР/ООН):
– резидент — особа, яка підлягає оподаткуванню на підставі доміцилю/ПМП/аналогічного критерію;
– не вважаються резидентами ті, хто оподатковується лише за доходами з джерел у державі.

2. Моделі визначення резидентства:
– формалізовані тести (пороги днів, «автоматичні» правила);
– фактична оцінка зв’язків (особисті/економічні/соціальні).

а. Доміциль як критерій належності до юрисдикції.
– Визначення: Доміциль означає належність особи до держави за правом народження або за свідомим вибором з наміром провести там решту життя. Це поняття близьке до “податкової Батьківщини”.
– Умови зміни: Для зміни доміцилю зазвичай вимагається розрив усіх зв’язків із країною походження

3. Центр життєвих інтересів (ЦЖІ) та житло:
а. Центр життєвих інтересів
– Особисті (сім’я, домогосподарство, освіта дітей, соціальна активність);
– Економічні (місце роботи/бізнесу, активи, банківські рахунки, кредити, страхування).

б. Постійне місце проживання
– Визначення: житло, яке є у розпорядженні фізособи та придатне для життя.
– Ознаки: наявність житлового приміщення, придатність для проживання, доступність у будь-який час.
– Збереження такого житла у попередній країні часто означає збереження там ЦЖІ.

4. Приклади по країнах (деталізовано): Литва, Болгарія, Італія, Португалія, Іспанія, Андорра, Німеччина, Австрія, Бельгія, Нідерланди, Швейцарія, Велика Британія — Statutory Residence Test (SRT), Ізраїль, Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Канада, США, Румунія, Угорщина, Словаччина, Чехія, Хорватія, Словенія, Греція, Кіпр, Франція, Ірландія, Норвегія, Туреччина, Естонія, Польща

Тема 4. Подвійне резидентство: коли виникає та як вирішуються конфлікти резиденцій
1. Tie-breaker (послідовність): постійне житло > ЦЖІ > звичайне місце проживання (тривалість) > громадянство > процедура взаємного узгодження (MAP).
а. Практичні аспекти.
– Визнання особи резидентом одночасно у двох чи більше країнах є нормальною ситуацією, яка вирішується через послідовний аналіз критеріїв (“Tie-Breaker Test”).

Тема 5. Механізми уникнення подвійного оподаткування
– Залік (tax credit), звільнення (exemption), інші механізми УПОД; MAP-процедура.

Тема 6. Країни, де можливо зберегти українське резидентство при проживанні (міграційні винятки/позиції)
1. Приклади по країнам: Литва (українські біженці/ФОП), Естонія, Ірландія (позиція 14.04.2022), Латвія, Польща, Німеччина, Велика Британія (UK).

Тема 7. Оподаткування подвійних резидентів
– Особливості оподаткування інвест-доходів за УПОД;
– Мінімізація подвійного оподаткування з урахуванням tie-breaker та split-year.

Тема 8. Розподіл прав на оподаткування доходів між країнами
1. Пріоритетне застосування tie-breaker;
2. Якщо не спрацьовує — взаємне узгодження компетентних органів (MAP).
3. Базові принципи податкового розподілу
– Першою податки завжди стягує країна джерела походження доходу.
– Пасивні доходи (дивіденди, відсотки, роялті): оподатковуються в країні джерела за зниженими ставками, якщо є УПОД.
– Доходи від нерухомості: оподатковуються в країні джерела (де розташована нерухомість), пільгові ставки зазвичай відсутні.
– Доходи від продажу рухомого майна: оподатковуються лише в країні резидентства продавця.
– Підприємницькі доходи: оподатковуються в країні резидентства, якщо тільки в іншій країні немає “постійної бази”.
– Заробітна плата: оподатковується в країні резидентства, але може оподатковуватись і в країні, де працівник фізично виконує роботу

2. Split-year treatment (поділ року): UK, Канада, Бельгія, Німеччина, Польща, Франція, Хорватія (податковий рік ділиться на «локальну» і «закордонну» частини).
а. Коли виникає
– При одночасному виконанні критеріїв податкового резидентства у двох країнах (наприклад, ?183 дні в обох або ЦЖІ в кожній із них).
– Часто — при переїзді в середині року, роботі/бізнесі у двох країнах, або збереженні житла і економічних зв’язків у попередній країні.

• Механізм вирішення — tie-breaker (згідно з УПОД та практикою):
а. Постійне житло.
б. Центр життєвих інтересів (особисті й економічні зв’язки).
в. Звичайне місце проживання (тривалість перебування).
г. Громадянство.

3. Відсутність вирішення — MAP (Mutual Agreement Procedure) між податковими органами двох держав.
– Процедура MAP
– Запускається за зверненням платника податків до однієї з держав, яка є стороною УПОД.
– Дві податкові адміністрації узгоджують, у якій країні особа вважатиметься резидентом, і як будуть розподілені податкові права.
– Перевага: дає офіційний, взаємно визнаний статус, який мінімізує ризик подвійного оподаткування.

б. Приклади з практики
– Особа мала житло в обох країнах, але сім’я та бізнес перебували в одній із них > ЦЖІ визначили там.
– Особа працювала дистанційно в іншій країні, але регулярно поверталась до сім’ї та утримувала нерухомість у першій країні > резидентство залишилось у першій.

Тема 9. Інвестиційні структури для податкової оптимізації та захисту активів
– Пряме інвестування vs. іноземні компанії (у т.ч. КІК); практичні наслідки для комплаєнсу/CRS.

Блок. 2. Український контекст
Тема 1. Як встановлюється податковий статус в Україні
– Критерії: кількість днів; ЦЖІ; громадянство (як додатковий прив’язуючий критерій).
– Порядок підтвердження/зміни статусу (довідки, докази, синхронізація з банками/CRS).

Тема 2. Як підтвердити або втратити статус резидента України
1. Коли доцільно (реальний переїзд/ЦЖІ; комплаєнс-ризики в банках).
2. Докази/документи/хронометраж перебування; синхронізація з УПОД/CRS.
3. Процедура виїзду на ПМП для втрати статусу резидента.

• Кроки:
o Обрати цільову країну та отримати право на довготривале проживання.
o Припинити реєстрацію як ФОП.
o Відчужити майно (бізнес, нерухомість).
o Подати “нульову” декларацію про майновий стан не пізніше ніж за 60 днів до виїзду.
o Отримати довідку про відсутність податкових зобов’язань.
o Закрити українські банківські рахунки.
o Отримати закордонний паспорт з відміткою “постійне проживання”.
o Знятися з реєстрації місця проживання в Україні (“виписатись за кордон”).
o Стати на консульський облік у новій країні.

4. Альтернативні стратегії.
– Інформування ДПС: Підготувати пояснення про зміну ЦЖІ та повідомити ДПС із наданням доказів.
– Пасивна стратегія: Визначитись зі своїм статусом та готувати “захисний файл” із доказами ЦЖІ без формального повідомлення ДПС.
– Запит на ІПК: Звернутися до ДПС за індивідуальною податковою консультацією для визначення статусу

5. Вчинення активних дій щодо підтвердження статусу резидента України
а. Порядок подання заяви:
– За основним місцем обліку або до будь-якого контролюючого органу (для фізосіб без постійного місця проживання або тих, хто перебуває за кордоном).
– Можливість подання в електронній формі (F/J1308202) через Е-кабінет платника.
– Обов’язкове заповнення українською та англійською мовами.
– Строки та підстави відмови:
– Видача довідки або відмова протягом 10 календарних днів.
– Перевірка даних на відповідність ПКУ та міжнародним договорам України.
– Статистика: Зростання кількості виданих довідок (21 000 у 2023 р., 12 500 — за 6 міс. 2024 р.).

Тема 3. Зв’язки з Україною, достатні для збереження резиденції
– Житло; родина; бізнес-активи; банківські рахунки; інші вагомі прив’язки.

Тема 4. Вплив резидентства за міжнародною конвенцією на звітність КІК
– Коли статус за УПОД впливає/не впливає на КІК-звітність; важливість офіційного інформування ДПС.

Тема 5. Коли отримувати ІПК (індивідуальну податкову консультацію) з питань резиденції та як її оскаржити
– Покази до ІПК (контролер КІК, спірні кейси подвійної резиденції).
– Оскарження через суд (логіка, строки, докази).

Тема 6. Судова практика щодо визначення резидентства
– Ключові кейси (успішні/неуспішні), уроки для доказової бази.

Блок. 3. Фізособи та підприємці
Тема 1. Резидентство при проживанні у двох країнах: пріоритети особистих і економічних зв’язків
– Сім’я/домогосподарство; робота/бізнес; активи; соціальні зв’язки.
– Альтернативний критерій — кількість днів (типово ?183/рік або кумулятивний підхід).
– Практичні індикатори (з досвіду податкових органів ЄС, зокрема Польщі).

Тема 2. Постійне місце проживання як критерій резиденції
1. Житло, придатне для проживання; доступність у будь-який час; збереження житла у попередній країні часто тягне збереження там ЦЖІ.
• Ознаки наявності постійного місця проживання:
• Наявність житлового приміщення (власного або орендованого на довгий термін).
• Придатність приміщення для життя (з меблями, комунікаціями, можливістю проживання у будь-який момент).
• Доступність у будь-який час (ключі, можливість в’їзду).
• Збереження житла в попередній країні, яке відповідає цим ознакам, часто розцінюється як збереження там ЦЖІ.
• Важливий нюанс
– Якщо особа має постійне місце проживання у двох країнах, вирішальними стають критерії ЦЖІ і тривалості перебування.

Тема 3. Центр життєвих інтересів: складові та оцінка
1. Особисті, економічні, соціальні зв’язки — сукупна оцінка.
– Центр життєвих інтересів (ЦЖІ)
– Особисті зв’язки:
o Місце проживання найближчих членів сім’ї (чоловік/дружина, діти).
o Місце проживання інших родичів, особливо при догляді за ними.
o Членство в організаціях, клубах, партіях.
o Культурна, суспільно-політична або релігійна активність.
o Місце навчання дітей.
o Соціальні зв’язки, коло друзів, участь у місцевих заходах.

• Економічні зв’язки:
o Джерела доходу (трудові договори, бізнес, самозайнятість).
o Місце розташування бізнесу або роботи.
o Наявність і розташування нерухомості.
o Банківські рахунки, картки, інвестиційні портфелі.
o Кредити, іпотека, інші фінансові зобов’язання.
o Місце розташування основних інвестицій, корпоративних прав, акцій.

2. Документальні індикатори (контракти, навчання дітей, страхування, членства, банківська історія).

Тема 4. Оподаткування підприємницького доходу
1. Загальне правило за УПОД
– Підприємницький прибуток оподатковується лише в країні резидентства, якщо діяльність не здійснюється через постійну базу (ПБ) в іншій країні.
– Якщо є ПБ в іншій країні — прибуток, що відноситься до цієї бази, оподатковується там.

2. Визначення постійної бази
– Місце управління, офіс, майстерня, фабрика, шахта тощо.
– Може включати будівельні майданчики (понад певний час).

3. Приклади
– Підприємець — резидент України працює у Польщі з орендованим офісом > ПБ у Польщі > частина прибутку оподатковується у Польщі.

4. Деталізація поняття “постійна база” (ПБ)
– ПБ – це постійне місце діяльності (офіс, фабрика, майстерня), через яке підприємство веде свою діяльність.
– Ключові умови для визнання ПБ:
• Наявність “місця ведення діяльності” (приміщення, обладнання).
• Це місце має бути “постійним”, тобто мати певний ступінь сталості.
• Через це місце має фактично вестися діяльність підприємства.

5. Джерело походження доходу для ФОП
– Джерелом є не місцезнаходження клієнта, а наявність робочого інструменту для отримання доходу. Наприклад:
• Для IT-послуг: сам програміст, його комп’ютер, офіс (включно з домашнім).
• Для рекламних послуг блогера: сам блогер і місце проведення зйомки.
• Для консультаційних послуг: сам консультант, його гаджети та офіс.

6. Практичний кейс: ІПК (індивідуальна податкова консультація) Польщі щодо ПБ
– Польська податкова роз’яснила, що винаймання квартири в Польщі та ведення з неї бізнесу (навіть для українського клієнта) створює постійну базу за змістом ст. 5 Конвенції.

– Намір повернутися до України в майбутньому не скасовує факту наявності ПБ в Польщі в поточний момент

Тема 5. Оподаткування заробітної плати
1. Загальне правило
– Зарплата оподатковується там, де здійснюється робота.

2. Виняток із “правил 183 днів” (за УПОД):
– Перебування в іншій країні ?183 днів протягом будь-якого 12-місячного періоду.
– Роботодавець — не резидент цієї країни.
– Витрати на оплату праці не відносяться на ПБ у цій країні.

3. Приклади
– Дистанційна робота для іноземного роботодавця.
– Короткострокові відрядження.

4. Застосування “правила 183 днів” на практиці.
а. Дохід від найму оподатковується лише в країні резидентства, якщо одночасно виконуються три умови:
– Працівник перебуває в країні роботи менше 183 днів.
– Роботодавець не є резидентом країни роботи.
– Витрати на зарплату не несе постійне представництво роботодавця в країні роботи.
– Принцип фізичної присутності: Робота вважається виконаною там, де працівник фізично перебував під час її виконання.

5. Особливі категорії працівників.
– Члени ради директорів: Їхні доходи можуть оподатковуватись у країні, де зареєстрована компанія-наймодавець.
– Екіпажі суден: Доходи можуть оподатковуватися в країні резидентства експлуатанта судна.

6. Особливості сплати соціальних внесків (ЄСВ) у міжнародному контексті
а. Відсутність регулювання в УПОД.
– Угоди про уникнення подвійного оподаткування не поширюються на соціальні внески (в Україні — ЄСВ).

б. Позиція українського законодавства.
– Громадяни України, які працюють за трудовим договором на українських роботодавців, є застрахованими особами і зобов’язані сплачувати ЄСВ, незалежно від фактичного місця роботи (в Україні чи за її межами).

в. Двосторонні угоди про соціальне забезпечення.
– Питання сплати соцвнесків регулюються окремими угодами (існують з Бельгією, Болгарією, Чехією, Іспанією, Польщею, Португалією, країнами Балтії та ін.).

г. Загальний принцип в угодах.
– Часто застосовується правило, що особа підпадає під дію законодавства про соціальне забезпечення тієї країни, на території якої вона здійснює трудову діяльність

Тема 6. Оподаткування в Україні доходів ФОП за кордоном
– Позиції ДПС та контраргументи;
– Практика щодо «експортних» послуг.

Блок. 4. CRS і банківський комплаєнс
Тема 1. CRS: практична реалізація

1. Типи «податкового резидентства» для банківського комплаєнсу:
– реальне; документальне; фіктивне.

2. Додаткові сигнали для банків/CRS:
– громадянство; місця зустрічей із персональним банкіром; заявлені/фактичні телефон та e-mail; IP-адреси входу в інтернет-банкінг (регулярні).

3. Концепція автообміну (CRS):
– коло підзвітних рахунків (ФО; Passive/Active NFE; Passive NFE з КБВ-резидентами CRS-юрисдикцій); обмін між податковими адміністраціями.

4. Україна та CRS/FATCA-імплементація:
– перший підзвітний період; підзаконні акти (нова ст. 39-3 ПКУ); штраф за навмисне надання недостовірних відомостей про статус резидента власника/КБВ рахунку — 710 000 грн (пп. 118-1.8 ПКУ).

5. Практичні рекомендації ОЕСР для due diligence:
– резидентна адреса — реальна адреса проживання (не PO Box) з належним документальним підтвердженням;
– у само-сертифікації клієнт вказує усі юрисдикції резидентства;
– фінансова установа не покладається на само-сертифікацію/документи, якщо є підстави сумніватись у достовірності;
– доцільно уточнювати, де клієнт провів >90 днів у попередньому році;
– важливо уточнювати, де клієнт подавав декларацію за попередній рік.

6. Юрисдикції, що застосовують CRS:
7. Розширена сфера звітності:
– Електронні гроші (e-money), CBDC, криптоактивні деривативи, інвестиції в криптоактиви та подібні продукти тепер підпадають під CRS 2.0 taina.tech Carey Olsen.

8. Посилені вимоги до due diligence і звітності:
– Вказувати, чи рахунок є новим або існуючим; тип рахунку; ролі контролерів; відмова від tie-breaker — потрібно вказати всі юрисдикції податкового резидентства .

9. Спеціальні категорії:
– Виключені рахунки (наприклад, рахунки для капіталу компанії) — до 12 місяців без звітності; неприбуткові організації можуть класифікуватися як non-reporting FI за умови відповідності умовам taina.techgrantthornton.co.uk.

10. Технічні та організаційні зміни:
– Нове CRS XML-сховище (версія 4.0), оновлення IT-систем, зміни у формах само-сертифікації (збори TIN, role, кількість власників) .

11. Інтеграція з CARF:
– CRS 2.0 та Crypto-Asset Reporting Framework працюють узгоджено — CRS фіксує володіння, CARF — транзакції; механізм мінімізації дублювання звітності

12. Наслідки для фінансових установ/осіб
– Для фінансових установ: Необхідність оновлення процедур, форм, IT, навчання співробітників, вдосконалення AML/KYC grantthornton.ietaina.tech.
– Для клієнтів / фізичних та юридичних осіб: Більше вимог щодо надання інформації (всі юрисдикції резидентства, новість рахунку, TIN) — посилене адміністрування