ПРОГРАМА:
Модуль 1. Нормативно-правовий та методологічний фундамент ESG-звітності в Україні та ЄС
- Стратегія запровадження звітності зі сталого розвитку в Україні та ЄС:
- Аналіз законопроєкту про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Гармонізація національного законодавства з Директивою ЄС про корпоративну звітність зі сталого розвитку (CSRD — Corporate Sustainability Reporting Directive).
- Паралелі між Європейськими стандартами (ESRS — European Sustainability Reporting Standards) та Міжнародними стандартами МСФЗ зі сталого розвитку (ISSB — International Sustainability Standards Board, стандарти IFRS S1 та IFRS S2).
- Дорожня карта переходів та суб'єкти звітування:
- Чіткий розподіл суб'єктів за хвилями обов'язкового звітування (починаючи з 2027 року для великих підприємств із середньою чисельністю від 250 працівників та відповідними фінансовими порогами).
- Вплив європейських вимог на українські компанії в ланцюжках постачання (CSRDDD — Corporate Sustainability Due Diligence Directive, Директива про належну обачність корпоративної сталості).
- Фундаментальний методологічний принцип — Подвійна суттєвість (Double Materiality):
- Фінансова суттєвість (Outside-In) проти суттєвості впливу (Inside-Out) за стандартом ESRS
- Алгоритм проведення оцінки подвійної суттєвості та побудова Матриці суттєвості для визначення периметра розкриття даних.
- Інтеграція в корпоративну звітність та незалежне запевнення (Аудит):
- Звіт зі сталого розвитку як обов'язковий відокремлений розділ Звіту з управління (Management Report).
- Вимоги до обов'язкового аудиторського запевнення звітності: перехід від обмеженої впевненості (Limited Assurance) до обґрунтованої впевненості (Reasonable Assurance) за стандартом ISSA 5000 (International Standard on Sustainability Assurance 5000).
- Практикум: Експрес-аудит готовності облікової системи підприємства до збору нефінансових даних та проведення первинної оцінки подвійної суттєвості для конкретного кейсу.
Модуль 2. E (Environmental): Екологічний блок, облік викидів, Таксономія ЄС та вуглецевий менеджмент
- Метрики довкілля за стандартами ESRS E1–E5:
- Зміна клімату (ESRS E1): класифікація та розрахунок викидів парникових газів за Протоколом парникових газів (GHG Protocol — Greenhouse Gas Protocol):
- Прямі викиди (Scope 1);
- Непрямі енергетичні викиди (Scope 2);
- Інші непрямі викиди у ланцюжку вартості (Scope 3).
- Водні та морські ресурси (ESRS E2), біорізноманіття та екосистеми (ESRS E4), ресурсокористування та циркулярна економіка (ESRS E5).
- Класифікація та таксономія зелених інвестицій:
- Застосування Таксономії ЄС (EU Taxonomy) для визначення екологічно сталої економічної діяльності.
- Відображення показників капітальних (CapEx — Capital Expenditures) та операційних (OpEx — Operational Expenditures) витрат, а також виручки (Revenue), що відповідають критеріям Таксономії ЄС.
- Податкові та фінансово-торговельні наслідки:
- Механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM — Carbon Border Adjustment Mechanism) та його безпосередній вплив на українських експортерів до ЄС.
- Відображення екологічних ризиків та екологічних зобов'язань в обліковій політиці підприємства.
- Практична робота: Побудова розрахункової моделі Scope 1 та Scope 2 у MS Excel із застосуванням офіційних коефіцієнтів емісії та проведення первинної структуризації даних Scope 3 для виробничого підприємства.
Модуль 3. S (Social): Трудові відносини, права людини, безпека праці та соціальний капітал
- Стандарти ESRS S1–S4 та їх структура:
- Власна робоча сила (ESRS S1).
- Працівники в ланцюжку створення вартості (ESRS S2).
- Зачеплені спільноти (ESRS S3).
- Споживачі та кінцеві користувачі (ESRS S4).
- HR-метрики у бухгалтерській та управлінській звітності:
- Моніторинг та розкриття показників гендерного балансу, гендерного розриву в оплаті праці (Gender Pay Gap).
- Недискримінація, рівні можливості, умови праці, години професійного навчання на одного працівника.
- Показники охорони праці та здоров'я (Health & Safety): індекси травматизму, коефіцієнти втраченого робочого часу (LTIFR — Lost Time Injury Frequency Rate).
- Соціальний комплаєнс та перевірка ланцюгів постачання:
- Запобігання мобінгу, булінгу та дискримінації на робочому місці відповідно до оновленого законодавства України.
- Належна обачність щодо дотримання прав людини у ланцюгу постачальників (Human Rights Due Diligence) згідно з вимогами європейських контрагентів.
- Практикум: Формування соціального розділу ESG-звіту для українського підприємства: збір та систематизація даних між HR-відділом, службою охорони праці та бухгалтерією.
Модуль 4. G (Governance): Корпоративне управління, ділова етика, антикорупція та комплаєнс
- Стандарт ESRS G1 (Ділова поведінка):
- Корпоративна культура, етичні стандарти, взаємовідносини з постачальниками та політика оплати заборгованостей (оцінка термінів розрахунків).
- Захист персональних даних: відповідність Закону України «Про захист персональних даних» та Загальному регламенту про захист даних ЄС (GDPR — General Data Protection Regulation).
- Антикорупційний комплаєнс та внутрішній контроль:
- Впровадження політик каналів повідомлення про порушення (Whistleblowing) відповідно до антикорупційного законодавства.
- Управління та врегулювання конфлікту інтересів.
- Перевірка контрагентів та процедури «Знай свого клієнта» / Запобігання легалізації доходів (KYC / AML — Know Your Customer / Anti-Money Laundering) у контексті ESG-ризиків.
- Відповідальність та розподіл ролей у компанії:
- Роль Наглядової ради, Ради директорів, фінансової служби та головного бухгалтера у процесі підготовки ESG-звітності.
- Юридична та матеріальна відповідальність за недобросовісні, недостовірні або некоректні розкриття (ризики відхилення звіту аудитором).
- Кейс-стаді: Розбір комплаєнс-кейсу з виявлення конфлікту інтересів у ланцюгу закупівель та побудова Матриці ризиків корпоративного управління (Governance Risk Matrix).
Модуль 5. Цифровізація, електронні формати (XBRL) та штучний інтелект в ESG-звітності
- Автоматизація збору даних та архітектура ESG-даних:
- Інтеграція нефінансових показників із систем автоматизації обліку (ERP — Enterprise Resource Planning, зокрема SAP, BAS тощо).
- Створення єдиного цифрового дашборду для регулярного моніторингу ESG-метрики протягом звітного періоду.
- Таксономія та машиночитані формати подання звіту:
- Вимоги до електронного формату Європейської єдиної електронної точки доступу (ESEF — European Single Electronic Format).
- Застосування розширеної мови ділової звітності (XBRL — eXtensible Business Reporting Language) для тегування (маркування) ESG-розкриттів відповідно до таксономії ESRS.
- Штучний інтелект (AI) у практиці бухгалтера та фінансового директора:
- Текстова консистентність та аналіз: Використання генеративного штучного інтелекту для аналізу великих масивів текстової інформації, політик та процедур підприємства.
- Промпт-інжиніринг: Написання професійних запитів (промптів) для перевірки відповідності сформованого тексту звіту конкретним вимогам стандартів ESRS.
- Моніторинг змін та ризики Грінвошингу: Автоматизація моніторингу оновлень законодавства та перевірка текстових формулювань на відсутність «зеленого піару» (Greenwashing) та некоректних запевнень.
- Застереження щодо безпеки: Обмеження використання генеративного ШІ при математичних розрахунках та аналіз ризиків витоку конфіденційних даних компанії.
- Фінальний інтерактивний майстер-клас: Збирання підсумкового інтегрованого ESG-кейсу української компанії: від оцінки суттєвості до формування XBRL-структури та перевірки тексту за допомогою AI-асистентів.
Модуль 6. Бухгалтерський облік та формування звітності з показниками сталого розвитку
Мета модуля: організувати зв’язок між господарською операцією, первинним документом, бухгалтерським рахунком, аналітичним регістром та показником сталого розвитку у звітності.
- Організація обліку та аналітика ESG
- Формування облікової політики щодо операцій, пов’язаних зі сталим розвитком: критерії визнання активів, витрат, доходів і забезпечень; суттєвість, оцінки та документальне підтвердження.
- Робочий план рахунків: запровадження аналітичних розрізів за напрямами E, S, G, проєктами, об’єктами, підрозділами та джерелами фінансування. ESG-аналітика доповнює чинні рахунки, а не замінює правила бухгалтерського обліку.
- Взаємодія бухгалтерії, HR, екологічної та технічної служб: відповідальні за дані, періодичність надання, первинні документи й контрольні процедури.
- Накопичення натуральних показників — кВт·год, м³, тонни, людино-години — в окремих регістрах із прив’язкою до облікових даних.
- Рахунки та відображення господарських операцій
- Екологічні операції: рахунки 10 і 15 — природоохоронне обладнання та капітальні інвестиції; 20 і 22 — матеріали та малоцінні предмети; 23, 91–94 — витрати відповідно до їх функціонального призначення. Облік енергоспоживання, водокористування, поводження з відходами та природоохоронних послуг.
- Соціальні та управлінські операції: рахунки 65 і 66 — соціальне страхування та оплата праці; 63 і 68 — розрахунки за послугами; 23, 91–94 — охорона праці, навчання, соціальні заходи, комплаєнс та підготовка звітності залежно від змісту витрат.
- Зобов’язання і фінансування: рахунок 47 — забезпечення, зокрема за зобов’язаннями з відновлення довкілля за наявності підстав для визнання; 48 — цільове фінансування; 64 — розрахунки за податками, зокрема екологічним. Розмежування фактичних витрат, забезпечень, умовних зобов’язань і планових бюджетів.
- Практичне складання проведень: придбання обладнання — Дт 152 Кт 631; введення в експлуатацію — Дт 104 Кт 152; природоохоронні послуги — Дт відповідного рахунку витрат Кт 631; оплата праці — Дт відповідного рахунку витрат Кт 661.
Приклади наведено без ПДВ; конкретні субрахунки та віднесення витрат визначаються змістом операції й обліковою політикою.
- Зв’язок бухгалтерського обліку з показниками сталого розвитку
- Побудова матриці «операція — первинний документ — рахунок і аналітика — натуральний показник — розкриття у звіті».
- Зіставлення вартості енергії з її споживанням, витрат на поводження з відходами — з їх масою, витрат на навчання — з кількістю учасників та годин навчання.
- Паспорти показників: визначення, одиниця виміру, формула, межі звітування, джерело, відповідальний, періодичність і спосіб перевірки.
- Узгодження періодів, організаційних меж та порівняльних даних; усунення подвійного рахунку.
- Формування фінансової та управлінської звітності і розкриттів зі сталого розвитку
- Відображення пов’язаних зі сталим розвитком активів, зобов’язань, доходів, витрат і грошових потоків у фінансовій звітності та примітках за застосовними НП(С)БО або МСФЗ.
- Розкриття суттєвих оцінок, забезпечень, зменшення корисності та ризиків у межах вимог відповідних стандартів.
- Підготовка управлінського звіту з показниками E, S, G: фактичні значення, цілі, відхилення та пояснення.
- Формування відповідного розділу звіту про управління та звітності зі сталого розвитку за застосовною системою вимог; розмежування фінансових форм і нефінансових розкриттів.
- Узгодження грошових показників розкриттів з оборотно-сальдовою відомістю та фінансовою звітністю.
- Підготовка даних щодо виручки, CapEx та OpEx для оцінювання за Таксономією ЄС: окреме визначення периметра, критеріїв та розрахунків. ESG-позначка в обліку сама по собі не підтверджує відповідність Таксономії.
- Наскрізний практикум від первинного документа до звіту
Кейс виробничого підприємства: придбання енергоефективного обладнання, споживання 100 000 кВт·год електроенергії, утворення 50 тонн відходів та навчання працівників.
Слухачі визначають документи, складають проведення, налаштовують аналітику та формують регістр фінансових і натуральних показників.
Підсумкове завдання: підготувати фрагмент фінансової звітності з поясненнями, управлінську таблицю ESG-показників і фрагмент розкриттів зі сталого розвитку; виконати звірку з обліковими регістрами та сформувати перелік підтвердних документів для перевірки.
Методична основа блоку: План рахунків та Інструкція № 291 для підприємств і організацій; застосовні НП(С)БО або МСФЗ.